ТУМАН

Я блукаю серед чужих,

Я ховаю свою сивину,

Та мене зрадять мої вірші,

Мов кривава трава дичину.

Видноколом шумить океан,

Окрім тебе нікого нема -

А я жбурну ліхтарем у туман,

І залишусь зовсім сама.

Я воюю за божу труну,

Чую дзвін, та не знаю де він,

І, чекаючи віщого сну,

Кожен раз прокидаюсь без змін.

Схоже – час кидати гніздо...