Зачарована князівна

Знов спіткнувсь мій казковий коник,

Брешуть пси із чужих околиць.

Ой болить моя головонька –

Скоро вибухне зграєю горлиць...

Мій літаючий корабель –

Чи-то бог, чи любов, чи химера –

Мій літаючий корабель –

Це моя триклята галера.

Свій літаючий корабель

Лиш в безодню, напевне, зрушу.

Випадковий гуру з конопель

Підбере тоді мою душу.

І шукай тоді дівку-бранку

В лісі, в полі, чи під водою –

Може знайдеш, та на світанку

Я від тебе втечу звіриною.

Й борони тебе Бог палити

Ту мою нелюдську подобу –

Я для тебе назавжди зникну,

Бо не матиму більше дому.

Не повернеш святою водою,

Ні мечем, ні відьомським зіллям –

Лиш застогне земля далиною

Водограєм багна та каміння.

То летить мій казковий коник –

Най заліпить багном всі віконця.

Вже на мене чекають дракони

І мій шлях здіймається сонцем!