Весна

Коли обридне все, що збулося

І важчають знання за плечима,

І хилиться до долу політ,

Я зріжу совє довге волосся

І увійду з новими очима

У свій новонароджений світ.

Зміїною голівкою бруньки

Вже увійшла Весна в моє серце –

Ось-ось з неї вибухне цвіт.

І хочеться натхненно і лунко

Гукати на усіх перехрестях:

-       Хвала життю і Сонцю привіт!